-
1 державний чиновник
bureaucracyt, officer of government, public official, public personУкраїнсько-англійський юридичний словник > державний чиновник
-
2 корумпований державний чиновник
corrupt government official, corrupted government officialУкраїнсько-англійський юридичний словник > корумпований державний чиновник
-
3 державний
державний апарат — machinery of State, State machinery
державний архів — State Archives; Record Office, Public Record Office ( в Англії)
державний бюджет — state budget, public account
державний злочинець — state criminal, political offender
державний лад — political regime; state organization; polity
державний переворот — overthrow of the government ( constitution), coup d'etat фр.
державний чиновник — government official, state official
-
4 public official
-
5 public person
(державний) чиновник; особа, яка перебуває на державній службі -
6 P.O.
скор.державна (публічна) посада; державна установа; державний чиновник, чиновник державної установи ( або органу самоврядування) -
7 bureaucracyt
бюрократ; (державний) чиновник -
8 corrupt government official
English-Ukrainian law dictionary > corrupt government official
-
9 corrupted government official
English-Ukrainian law dictionary > corrupted government official
-
10 magistrate
суддя; мировий суддя, суддя поліцейського суду, поліцейський суддя, магістрат (посадова особа, яка здійснює правосуддя); суддя суду нижчої інстанції із сумарною та обмеженою юрисдикцією у кримінальних ( іноді цивільних) справах; член міського магістрату; державний чиновник- magistrate's clerk
- magistrate's court
- magistrate's office
- magistrate's order -
11 secretary
секретар; державний чиновник високого рангу; міністр; керівник- Secretary of DefenseSecretary of the Department of Housing and Urban Development — міністр житлового господарства і міського будівництва ( у США)
- Secretary Education
- Secretary of Labor
- Secretary of the Interior
- Secretary of the Treasury
- Secretary of Transportation -
12 bureaucrat
-
13 bureaucrat
-
14 student interpreter
іст. молодий державний чиновник в США та Великий Британії кінця 1800-х та початку 1900-х років, який вивчає іноземну мову в консульский установі за кордономEnglish-Ukrainian diplomatic dictionary > student interpreter
-
15 government official
-
16 officer of government
-
17 public officer
державний службовець, чиновник, посадова особаEnglish-Ukrainian dictionary of aviation terms > public officer
-
18 public
1. n1) збірн. народ; публікаpublic at large, general public — широка публіка
the public are not admitted — публіка не допускається, вхід заборонений
in — публічно, прилюдно, відверто
2) громадськість2. adj1) громадськийpublic image — думка широкої громадськості (про когось), репутація
2) комунальний; громадського користуванняpublic facilities — місця громадського користування; підприємства громадського користування; засоби зв'язку, міський транспорт (тж public utilities)
public warehouse — амер. склад загального користування
public works — громадські роботи, громадські споруди
3) публічний, загальнодоступнийpublic day — амер. прийомний день для широкої публіки (в установах тощо)
public sale — публічні торги, аукціон
4) відкритий, гласний; прилюднийto make public — оприлюднити, розголосити, опублікувати
5) народний; загальнонародний; державний; національнийpublic domain — юр. державна власність
public law — державне (публічне) право
public officer — державний службовець, чиновник, посадова (службова) особа
public servant — державна (муніципальна) посадова особа
6) публічно-правовийpublic enemy — ворожа держава, ворожа сторона
public holidays — святкові дні; установлені законом свята
public house — бар; пивниця, закусочна, шинок
P. Record Office — Державний Архів
public relations — зв'язок із громадськістю; інформація про діяльність (організації тощо); реклама, пропаганда; взаєморозуміння між організацією (особою) і публікою; техніка служби інформації; служба (відділ) інформації; відділ зв'язку з пресою, прес-бюро
public relations officer — начальник (працівник) відділу інформації (установи, фірми); прес-аташе (посольства); агент, представник (кінозірки тощо)
public school — закритий приватний привілейований середній учбовий заклад (у Великій Британії); безплатна середня школа (у США та Шотландії)
* * *I ['peblik] n1) народ2) публіка; громадськість3) ром. cкop. від public houseII ['peblik] a1) суспільний, громадський2) народний, загальнонародний3) комунальний, комунального користування; громадськийcertified public accountant — cл. дипломований присяжний, бухгалтер, аудитор
4) публічний, загальнодоступний5) відкритий, гласний6) державний, національнийpublic bill — публічний законопроект; законопроект загальнодержавного значення
public assistance — cл. державна грошова допомога (біднякам, старим, інвалідам, дітям)
8) загальний -
19 official
1. ngovernment officials — державні службовці, урядові чиновники
2) голова (суддя) церковного суду3) pl спорт. суддівська колегія2. adj1) службовий; посадовийofficial uniform — формений одяг, службова форма
2) офіційний3) формальний; казенний; церемоннийofficial red tape — бюрократизм, канцелярщина
4) прийнятий у медицині; фармакопейний* * *I n1) посадова особа; чиновник; службовець (державний, банківський)2) icт. голова або суддя церковного суду3) pl; cпopт. суддівська колегіяII a1) службовий, посадовий2) офіційний3) формальний; бюрократичний; церемонний; казенний -
20 attorney
n юр.адвокат, юрист; чиновник органів юстиції; прокурор; повіренийA. General — найвищий чиновник органів юстиції (у Великій Британії); міністр юстиції і генеральний прокурор (у США)
prosecuting attorney — амер. державний обвинувач, прокурор
by attorney — за дорученням, через повіреного
* * *n; юр.адвокат; повірений; юрист; чиновник органів юстиції; прокурор, аторней
- 1
- 2
См. также в других словарях:
державний — а, е. Прикм. до держава. || Який має важливе значення для держави, може впливати на стан її справ. || Який бере безпосередню участь у керівництві державою. •• Держа/вна вла/сність одна з форм власності, суб єктами розпорядниками якої є органи… … Український тлумачний словник
чиновник — а, ч. 1) Державний службовець. 2) перен. Людина, яка обмежується в якій небудь справі формальним виконанням своїх обов язків; формаліст, бюрократ … Український тлумачний словник
чиновник — 1) (державний службовець), урядовець, урядник, чинодрал, чинуша 2) див. бюрократ … Словник синонімів української мови
Ветвицкий, Дмитрий Александрович — Дмитрий Александрович Ветвицкий укр. Дмитро Олександрович Ветвицький … Википедия
коронний — а, е. 1) Прикм. до корона 1). Коронна прикраса. 2) Стос. до корони (у 2 знач.); державний, урядовий. •• Коро/нний ге/тьман іст. гетьман, якого призначав сам король. Коро/нний суд іст. суд, що складався з постійних суддів чиновників, яких… … Український тлумачний словник
